Codein Purple Drank Владикавказ

Эй, дружище, ты не поверишь, что мне случилось в прошлую ночь! Какие-то дикие приключения я испытал, словно оказался в другом измерении, настоящем космосе. Всю ночь тусил в клубах, пока не светало. Хочу тебе все рассказать, а ведь ничего этого бы не случилось, если бы не незаменимые закладки и мексиканский кура. Дело было так: вчера, когда топотушки уже начали раздражать своими скукотищами, решил насытить свою душу приключениями. Вспомнил, что у меня оставалось несколько закладок и пора их замочиться. Но где найти достойного куру, чтобы снабдить меня свежим пакетом кодеина? Нашелся один мексиканский парень, слава богу, который в этом спеце. Поехал я к нему на машине, через пол-города. Купил две порции, потому что сразу два вечера собирался потусить. Кодеин - штука сильная, уж поверь. Агрегат из рук мексиканца забрал, достаточно острые иглы и наконечники, - все сделано по уму. Ведь хорошую наркоту нужно затромбить достойным агрегатом. Потом направился в клубы, в которых никогда не был. Говорят, там всегда бодяга кипит и все кайфуют. Зайдя в первое заведение, полное дыма и тяжелой музыки, сразу почувствовал прилив энергии. Взгляды девиц устремились на меня, словно я был королем ночи. Я прыгал, танцевал, словно никогда не прежде. Мой взгляд стал более пронзительным, подсвечивая темные уголки клуба. Стало скучно, и я перешел во второй клуб. Там было еще гуще, еще более экстремально. Музыка звучала отравленно, клубное освещение переливалось разноцветными огнями. Девушки прижимались ко мне, осознавая, что я причина всех их топотушек. Взгляды были головокружительными, словно я провел ночь среди солнечного затмения. Но настоящий адреналин ждал меня в третьем клубе. Там играло мощное DJ-шоу, все пытались протолкнуться к сцене и услышать звуки от клубных колонок. Я ощущал себя одним из них, словно был составной частью этой мощной системы. Там я и встретил своих старых друзей, с которыми раньше выходил по ночам. Все они были в состоянии эйфории, как и я. Ночь пролетела незаметно, словно сон. Я оказался на улице уже на рассвете, но все еще был в состоянии мощной тусовки. Дорогу домой запомнить было невозможно, но куда мне спешить? Ведь кайф только начинался! Мой телефон просто взорвался от сообщений и звонков. Друзья спрашивали, где я, с нетерпением ждали нас в другом клубе, но я уже не мог двигаться. Мои ноги были как из ваты, а голова пухла от бодяги. Но это было неважно, ведь я проникся этим вечером и готов был биться ради каждой минуты. В итоге, пока другие замочились от скуки, я погрузился в мир запредельных ощущений. Как говорят, "закладку в закладку, закладка в сердце". Моя душа стала насыщенной, как никогда прежде. Мексиканский кура оказался невероятно важен в этом деле. Я проникался его энергией, его страстью к музыке и бесконечным уважением к закладкам. Ты знаешь, дружище, эта ночь была просто неотразимой. Я вспоминаю ее, как миг света в моей жизни. Конечно, это все космические приключения и молодежный бред, но мне это нужно. Это мое! Ну а пока я жду следующей ночи, когда снова смогу замочиться и оторваться по полной программе, буду бежать к куру за новыми закладками. Или может, советуешь что-то еще? Ведь мы все ищем приключений, пока не рухнем с небес.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.